Влад Шаст Vlad Shast

* 1995

Video Player is loading.
Current Time 0:00
/
Duration 0:00
Loaded: 0%
Progress: 0%
Stream Type LIVE
Remaining Time -0:00
 
1x
  • «На Прайді, в оточенні було кльово, тому що стільки своїх людей, які прийшли виявити свій голос. Ззовні ти розумів справжню ситуацію: коли прийшли протестуючі, церковні люди і молодики злі. Але було дуже кльово, що ми можемо пройтись в центрі столиці і показати, що ми — видима частина, ми є і нам потрібні наші права. Це дуже мотивує. Хоча кількість гомофобів, яка була, агресивна гомофобія навколо — вона трошечки лякала. Лякала не від того, що зі мною зараз буде, — бо я знав, що там поліція і все нормально, — а лякала, тому що це наше реальне суспільство. Я памʼятаю дуже кумедний випадок: у мене були лінзи, плюс я ще після ночі вечірки, в мене трошечки шаткий стан був. Я виходжу в своєму чудовому аутфіті, бачу ззаді плакати. Я думав, що це в підтримку Прайду! А тут [зʼявляється] фотограф, я починаю позувати. Потім приходять фотографії. І я розумію, що фотографувався і позував на фоні плакатів “Бог, Україна, сімʼя”, “Мама, тато, дитина — здорова родина”. І я показував на ці плакати й усміхався, тому що я щиро вірив, що то плакати на підтримку ЛГБТ. Наступного [2019-го] року також я був на платформі [КиївПрайді], але платформи не було, на жаль, тоді, тому що нашому водію почали погрожувати праворадикальні. Сказали, що знайдуть його сімʼю, знайдуть його автівку, спалять, побʼють. І він просто поїхав. І так, ми в +30 [градусів Цельсія] на підборах [йшли]... Але мені було все одно. На прайдах ти почуваєш power! Ти почуваєш цю єдність, комʼюніті. Ти бачиш, що щороку приходить більше і більше людей. Все менше людей починає боятися. Все більше людей починає показувати, що вони тут. І головна тема Прайду — це права. У нас поки немає контексту “Ай-яй-яй, це вечірка!”. Це вже може бути там, де ці права у людей є і вони просто святкують, що вони їх здобули. І в більшості країн прайди — це загальне свято для всіх. Це не тільки для членів ЛГБТІК-комʼюніті. Це свято для всіх! Де ти можеш прийти, де буде для дорослих сегмент, де буде сегмент для дітей. Тому що наше комʼюніті відкрите для всіх. Взагалі в чому суть квір-комʼюніті, ЛГБТІК-ком’юніті? Це комʼюніті, яке про права, про рівні права для всіх. Наше комʼюніті настільки багато терпіло утисків, що воно знає, коли тебе позбавляють твого базового. Немає різниці, хто ти — жінка, чоловік чи зелений слоник. Ти — людина. В першу чергу ти людина і ти вартий поваги».

  • «Я ходив на Майдан, ми групою ходили. Не всією групою — нам в інституті [університеті] заборонили. Сказали, що тих, хто піде на Майдан, будуть відраховувати, будуть покарання. Але ми все одно пішли. Я памʼятаю, як співачка Руслана [Лижичко] прийшла до нас в університет. Університет закрив ворота. І як вона перелазила через ворота, як зазивала людей, як ми ходили. Ми зібрали велику толпу, прийшли туди [на Майдан Незалежності]. І потім ректорат так нічого і не зміг з нами зробити, тому що це вже занадто багато людей було. Хоча керівництву університету була дана команда тримати [студентів у корпусах та гуртожитках]. Я памʼятаю, як ми там стояли, скакали. Це було кльово — розуміти, що щось змінюється. Так багато людей прийшло, такій кількості людей набридло те, що тут відбувається. А потім, я памʼятаю, коли почався цей весь... Ця вся жесть... Фізично я вже не був присутній, але це просто... Коли ти збираєшся з найближчими людьми, моніториш обстріли, смерті. І ти дивишся, як люди вже готові йти, і рвати, і руками вбивати цю владу. І ти розумієш, наскільки паскудна влада. Наскільки ці люди проти тебе».

  • «Взагалі наші перші виїзди — це були перші дні деокупованої Київщини [про деокупацію Київської області офіційно повідомили 2 квітня 2022 року]. Так як ми були в контакті з ТрО [Сили територіальної оборони — окремий рід сил Збройних сил України], ми були частиною ТрО, то нам дозволяли в супроводі військових пройти туди, де просто волонтерські організації чи незалежних волонтерів не пускали, — їх пускали через тиждень-два розмінування. Нас віз військовий супровід. І ти просто їдеш і думаєш: ага, тут дорозміновували чи ні, ти доїдеш чи рване? Чи коли в тебе повний, загружений їжею бусик, а розбиті мости і тебе трактором з них спускають і підіймають, ти думаєш: перевернусь чи ні? А коли ти бачиш людей, які розповідають тобі… це мене вперше на Київщині вразило, — люди, які збирали воду з дощу, в яких не було що їсти, які ділили шматочки хліба. Я коли бачив очі цих людей... Я не бачив ще таких очей в житті... Це стало моїм стимулом працювати далі».

  • «Ми будемо писати проєкт про жертв сексуального насилля на війні, проводячи аспект гендерної рівності. Ми хотіли спочатку розглядати напрям про жінок [що стали жертвами сексуального насилля з боку російських військових під час окупації], але я поговорив з людьми з прокуратури — вони мені скинули свіжу статистику: дуже велика кількість чоловіків постраждало, а в нас всі соціальні програми направлені виключно на жінок. А одним із інструментів [тортур] росіян, рузьких (як гидко казати це слово навіть), — це також вважається методом сексуального насилля на війні — було катування чоловіків: вони зачиняли їх та днями, тижнями били током по геніталіях. Це також вважається геноцидом [адже впливає на репродуктивне здоровʼя]. <…> Ми дуже [багато] говорили про Бучу та Ірпінь, а ви знали, що на даний момент статистика по Херсонській області вища, чим у Бучі та Ірпені? А ми про це не знаємо, бо ця тема трошечки відпливла назад. Це те, що мені важливо підіймати як людині. Особливо в контексті того, що відбувається з темою зґвалтування в суспільстві українському: ці молодики, які публічно знімали [на відео] дівчат, яких ґвалтують, дівчинка на Закарпатті, ще одна дівчинка, яка розповіла, що її мама і вітчим з семи років ґвалтували».

  • Full recordings
  • 1

    Kyiv, 08.04.2023

    (audio)
    duration: 01:43:52
    media recorded in project Voices of Ukraine
Full recordings are available only for logged users.

ЛГБТІК-ком’юніті — це про рівні права для всіх

Влад Шаст у образі Guppy Drink
Влад Шаст у образі Guppy Drink
photo: Personal archive of Vlad Shast

Владислав Шаст — ЛГБТІК-активіст, волонтер, директор благодійного фонду «Обі́йми». Народився 9 липня 1995 року в селищі міського типу Компаніївка Кіровоградської області. Після закінчення школи переїхав до Києва та вступив до Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця. Був серед студентів-медиків, яким під час студентського страйку наприкінці листопада 2013 року вдалося прорватись до учасників Євромайдану попри перешкоджання керівництва університету. У 2013 році Владислав почав виступати у нічних гей-клубах в образі драг-квін. Зрозумівши, що не хоче бути лікарем, покинув медичний виш і вступив до Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка, але навчання не завершив. У 2016 році зʼявився на заходах Kyiv Fashion Week як драг-квін — це був перший вихід в епатажному образі за межі гей-клубів. Був учасником Маршу рівності у Києві, також відомому як КиївПрайд, у 2018 та 2019 роках. У 2018 році почав займатися медитативними практиками, подолав алко- та наркозалежність. У перші дні повномасштабного російського вторгнення разом з мамою почав допомагати одному з київських підрозділів територіальної оборони — збирав гроші та купував продукти, медикаменти, спорядження та інше. Після деокупації Київщини одним із перших повіз туди волонтерську допомогу. У травні 2022 року заснував благодійну організацію «Благодійний фонд “Обійми”». Разом з командою волонтерів фонду їздив до військових на Донеччину, привозив допомогу жителям Миколаєва та деокупованого Херсона, знайшов фінансових донорів для ремонту у відділенні переливання крові Національного інституту раку.