Тому з початку революції, якщо ми беремо до Нового року десь, то це, напевно, час, коли у мене ставалося якесь розуміння подій. Тому що я був у 11 класі, не те щоб я знав одеський [контекст]. Це, напевно, найбільший поворот, тому що я завжди дивився, що там в Києві, якісь говорящі голови, які, я зараз розумію, нічого не вирішують, і так далі. Але тоді я думав, що [Микола] Катеринчук [народний депутат] прийшов і щось розповідає на «Савіку Шустері», він справді знає, а у нас в Одесі нічого не трапляється. А потім це дуже змінилося, і ти почав цікавитися. Але велика проблема для мене, як мені зараз здається, що я в [20]14-му році не знайшов каналів комунікації, де би якось висвітлювалися одеські події. Тобто я не був підписаний (тоді «ВКонтакте» ще був) у фейсбуці, і до мене не доходило. Я був вже після Нового року, напевно, за всю революцію десь шість-сім разів на якихось зібраннях біля Дюка [пам’ятника Дюку Рішельє], наприклад. Але не так щоб багато. І це до мене доходило якось дуже неефективно. Я був біля ОДА, коли побила ця тітушня 12 лютого, напевно. Коли Скорик з тітушньой побили журналістів, я тоді був там. Не в журналістів, а просто збоку стояв у цей момент. Наприклад, події, які трапилися у нас під час Революції гідності біля 8-ї станції Фонтану, коли [Олег] Царьов [народний депутат] приїхав, — я, наприклад, про них дізнався у [20]16-му десь році.
Тобто я слідкував за всеукраїнською повісткою. Я знав, що в Києві кожен день відбувається, і так далі, але що відбувається в Одесі — я майже не знав, майже не міг дізнатися якусь інформацію по тим чи іншим причинам. І зараз я можу сказати, що хлопці <...> зараз я з ними доволі добре знаюся і розмовляю, і кажу їм, що вони тоді трошки недоработали, якщо я не знав. Але ж і розуміння того, що я теж міг більше про це дізнатися… Тому Революція гідності для мене — це було, напевно, створення нової бази. Тобто була перша база, яку мені батько зі своїм телебаченням про політику давали. А наступна база, більш уже розширена, — коли я сам вже розумівся, а не просто слухав батьків про те, що і як відбувається, і почав розбиратися вже не тільки в українській політиці, а саме в одеській. Розуміти, що насправді це вже наступний крок, і це навіть важливіше, ніж розбиратися, що там в Києві твориться, яка партія більше голосів набрала. [Важливіше] тут розуміть, що якийсь місцевий чувак, що робить самооборону, хто там такий, той або той.